Азбука мінеральних добрив

     З  усієї таблиці Менделєєва на сьогоднішній день відомі лише близько двадцяти елементів, які являються необхідними для рослин. При їх низькому вмісті, не кажучи вже про повну їх відсутність, рослина не може нормально існувати. У неї послаблюється імунітет і вона починає постійно хворіти, може навіть загинути, підмерзає, погано росте, втрачає зовнішній вигляд, плоди втрачають смакові властивості, виникають затримки в розритку, вступу до фази плодоносіння, а також в накопичуванні корисних речовин при підготовці до зими. 

     В залежності від кількості вмісту, вони розподіляються на дві групи: макро та мікроелементи. В групу макроелементів входять елементи, відсотковий вміст яких може бути як сота частинка, так і десятки відсотків: азот (N), фосфор (P), калій (K), сірка (S), магній (Mg), залізо (Fe), і звісно вуглець (C), кисень (O) і водень (H). До групи мікроелементів входят елементи, відсотковий вміст яких може бути в десятки, сотні і тисячі разів меншим ніж макроелементів, однак при цьому кожен із них є важливим для рослини: мідь (Cu), кальцій (Ca), Бор (B), цинк (Zn), молібден (Mo), кобальт (Co), марганець (Mn), сірка (S), алюміній (Al) та інші.

     Більш за все рослини вживають азот, фосфор и калій. Тому в основі всіх мінеральних добрив лежать саме ці речовини. Добрива розділяются на прості (монокомпонентні) та комплексні (багатокомпонентні). Так аміачна селітра, яка в своєму складі має азот, є простим добривом, а нітроамофоска, в складі якого є азот, фосфор і калій, комплексно. Однорідні суміші деяких монокомпонентних добрив, з можливими домішками мікроелементів, також називаються туковими сумішами (тукосумішами).

     Всі компоненти вносять свій вклад в щорічний цикл розвитку рослин. Одні є будівельними цеглинками для утворення нових клітин, інші відповідають за транспорт поживних речовин, розмноження, накопиченння сахарози та вітамінів, дозрівання деревини, суцвіть та бутонів, плодів. Крім того, необхідно відмітити, що при низькій концентрації чи відсутності одного з елементів неможливе засвоєння інших. Оскільки в рослинах потоки обміну речовин проходять в обидві сторони, частина елементів має здатність повторного використання, переміщаючись по рослинам, з точки зору, де вони найбільш необхідні в даний мемент часу. Тому "засвітивши" його радіоактивним ізотопом, можна споглядати рух даного елементу і перерозподіл по рослині із старого листя в нове, чи з листя в плоди та корнеплоди. 

     Розглянемо дуже спрощену модель дії основних макроелементів на рослину.

     Азот – стимулює ріст наземної частини. Гарні та сильні прирости основних та бокових пагонів, ріст стебел, розмір лится та плодів – основні ознаки достатньої кількості азоту. Азот допомагає в утворенні білку, який являеться основним будівельним матеріалом для клітин. 

     Фосфор – стимулює активний ріст кореневої системи. А потужна коренева система комплексно впливає на надходження поживних речовин, стійкість в зимку, а також стійкість до засухи. 

     Калій – виконує роль регулятора руху води і поживних речовин, які входять до її складу. Стумулюючи процеси обміну, він допомагає активному та своєчасному життевому циклу: накопиченню сахарози та крохмалю, які впливають на імунітет рослини, визріванню суцвіть, бутонів та плодів, здеревінню молодих пагонів, росту корінної системи. В результаті він так само підвищує стійкість від посух та морозів, знижує ймовірність хвороб та бере участь у своєчасному дозріванні товарної частини рослини.

     Як правило, азотне добриво вносять в весняно-літній період, щоб простимулювати ріст та розвиток наземної частини рослини та дати  час для здеревіння молодих пагонів і нормального входження в зимовий період. Фосфорно-калійні добрива вносять в осінній період, оскільки корені продовжують рости впродовж всього зимового періоду. Проте, не слід забувати, що все взаємопов'язано, коренева система повинна відповідати наземній частині. Тому ранньою весною вносять комплексні добрива, наприклад, нітроамофоску , яка має в своєму складі, у рівних частинах всі три макроелемента, стумулюючи одночасно ріст всієї рослини. Ну і звісно, у випадку виявлення чи нестачі інших макро чи мікроелементів, необхідно усунути цю нестачу шляхом внесення добрив з відповідними домішками. Спеціаліст в більшості випадків здатний визначити нестачу основних елементів по зовнішньому вигляду рослини. 

     Увага: Передозування добрив набагато небезпечніше, ніж їх нестача. А несвоєчасне внесення може нанести шкоди як рослині, так і урожаю. Можна перевищити МДК (максимально допустиму концентрацію) нітратів та сильно отруїтися. Молоді паростки можуть не встигнути здерев'яніти до заморозків і загинути. Велика кількіть добрив, особливо за відсутності поливу, може викликати ефект зворотнього осмосу (вода рухается в сторону більшої концентрації солей), і витягнути через коріння рослини всю вологу. Це лише частина найбільш розповсюджених помилок. Тому завжди уважно читайте інструкцію по застосуванню, не маючи досвіду, старайтеся не перевищувати рекомендовані дози, консультуйтеся у наших спеціалістів.