Трояндові дерева - рододендрони

 

Підготовка грунту і садіння

   

У природних умовах рододендрони ростуть у гірських лісах на порівняно тонкому шарі грунту, що складається з перегнилих гілочок, листя, хвої, кори, моху та інших органічних решток рослин. Такий грунт пухкий, водо- і повітропроникний, багатий гумусом і кислий. Він добре зберігає вологу і за­безпечує високу аерацію для кореневої системи рододендронів.      Тому виникає необхідність у місцях садіння рододендронів використовівати легкий кислий субстрат. Для цього можна використати суміш сфагнової торфокрихти, великозернистого річкового піску та хвої сосни звичай­ної у співвідношенні 2:1:1 або та­кої ж торфокрихти і легкої хвойної землі (1:1).

 

    Однак на території України нерідко трапляються і легкі піщані (сірі лісові, дерново-слабопідзолисті або дерново-середньопідзолисті), а також торф'янисті грунти, які, як пра­вило, водо- і повітропроникні та кислі, але їх треба відповідно удобрити. До легкого піщаного або супіщаного грунту слід додати 10-12-сантиметровий шар суміші: (сфагнову торфокрихту та напівперепрілу соснову хвою у співвідношенні 2:1). До­бре змішавши цю суміш з верхнім шаром  місцевого  легкого грунту, можна саджати рододендрони.

    Оскільки рододендрони ма­ють поверхневу кореневу систему, то котловани можуть бути не дуже глибокими — до 35 см, а їхня ширина (діаметр) має бути у 2 рази більшою (70 х 70), щоб коренева система рослини мала місце для розростання.

 

 

    Найкращим строком для садіння рододендронів є рання весна — до розпускання бруньок. У цей час вони добре приживлюються, того ж сезону можуть зацвісти й дати приріст па­гонів. Однак іноді їх можна пересаджувати впродовж усього сезону вегетації за винятком періоду цвітіння та інтен­сивного росту. Проте пізні осінні пересаджування не бажані, тому що в цей період рослини не завжди встигають прижитися.

 

 

    Пересаджують рододендрони ра­зом з грудкою землі. При цьому коріння   саджанців   рівномірно розміщують по дну ями, стежачи за тим, щоб воно не загиналося вгору або до центру ями. Потім заси­пати підготовлену суміш у яму, підтрясти кущ угору і трохи ущільнити, але з таким розрахунком, щоб верхній шар грунту був на одному рівні з кореневою шийкою саджанців. Це дуже важливо! Після садіння саджанці слід щедро полити водою та замульчувати сосновою хвоєю товщиною 5-7 см.

     Під час садіння рододендронів не варто застосовувати кінський та свинячий гній, пташиний послід і попіл. Ці добрива здатні створювати лужну реакцію ґрунтового розчину, що значно пригнічує ріст та розвиток рододендронів. Мож­на використати лише невелику кількість добре перепрілого коров'ячого гною. А ще краще додати напіврозкладену сосно­ву хвою, яка здатна розпушувати та підкислювати грунт, збагачувати йо­го поживними речовинами й мікори­зою, що значно поліпшує умови росту та розвитку рослин.

 

Догляд за насадженями

    Передусім слід пам'ятати, що рододендрони — вологолюбні рос­лини, які не витримують пересихан­ня грунту. Вони мають поверхневу, дуже компактну кореневу систему і тому не можуть споживати вологу з нижніх ґрунтових горизонтів, і тому потребують поливу.

  Якщо листки листопадних рододендронів втрача­ють тургор, набувають матового відтінку, поникають і в'януть, а у вічнозелених видів — скручуються в трубочку або їхні краї закручуються, то це означає, що грунт пересох і рослини необхідно негайно полити, а їхні крони обприскати водою. Після садіння, а також у період цвітіння та інтенсивного росту, якщо немає дощів, поливати їх слід двічі на тиж­день, а під час спеки — через кожні 1-2 дні.  Лити воду потрібно доти, поки грунт не промокне на глибину до 30 см.

 

 

    Рододендрони тре­ба також поливати пізно восени, пе­ред морозами. У цей період грунт слід щедро наситити вологою, щоб уберегти рослини від зи­мової посухи.

     Вода для поливу повинна бути м'якою (дощова, снігова, з річки або водоймища) або відстояною протагом кількох днів. Температура поливної води має бути не нижчою, ніж температу­ра повітря.

  Якщо рододендрони ростуть на низькому місці, куди під час дощів або танення снігу стікає вода, то  таке перезволо-ження грунту дуже негативно впли­ває на життєдіяльність кореневої си­стеми рослин і може призвести до їхньої загибелі.

 

   

Прикореневі круги рододендронів треба замульчувати шаром 5-7 см. Для цього можна використати сосно­ву хвою, листя, подрібнену кору, свіжу торфокрихту, траву, та інші матеріали, але для рододенд­ронів найкращою мульчею є соснова хвоя. Крім того, мульча із напівперепрілої хвої сосни звичайної, так звана хвой­на лісова підстилка, розкладаючись, підкислює й збагачує грунт поживни­ми речовинами та мікоризою, що ду­же добре впливає на ріст та розви­ток рододендронів. Тому потрібно стежити за тим, щоб під ку­щами рододендронів своєчасно по­новити шар мульчі.

 

    3 метою підживлення можна використати не тільки соснову хвою, але й підживлювати рослини почергово двома поживними розчи­нами: 1) розчин сульфату амонію та калійної селітри, 2) розчин карбаміду і калімагнезії (по 5 г кожної солі на 10 л води). Піджив­лення проводити по черзі то першим, то другим розчинами 2-З рази на місяць починаючи з сере­дини квітня до середини червня. Надалі підживлення треба припини­ти, щоб не спровокувати другого (осіннього) приросту пагонів, який може негативно вплинути на зи­мостійкість рослин.

    Опти­мальна кислотність для них є рН 3,5-5,5. Якщо кислотність знижується, то листки рослин набу­вають жовто-зеленого кольору, різко зменшується приріст пагонів, росли­ни слабше цвітуть.

    Якщо виявилося, що кислотність грунту під кущами рододендронів низька (рН 6,5-6,9) або реакція лужна (рН 7,1-8,0), то необхідно її підвищити. Для цього можна вико­ристати сірчанокислий алюміній з розрахунку 150 г цієї солі на 1 кв. м грунту . Або ж додати до грунту сфагновий торф або вересову землю і напівперепрілу хвою сосни звичайної.

 

 

    Обрізування рододендрони по­требують рідко, тому що вони, як правило, формують кущі правильної форми. Під час пересаджування їх також не обрізують.

     Проте іноді трапляється, що окре­мі пагони обмерзли або всохли, зламалмся,  що вони закривають вікна чи перегород­жують доріжки або взагалі необхідно обновити чи зменшити висоту великих кущів. Тому у цих випадках зрізи слід робити по живій частині гілки чи стовбурця над сплячою брунькою. Для обновлення старих рослин — на висоті 30-40 см від землі.

     Обрізувати потрібно рано навесні (кінець березня) за допомогою сека­тора або садової пилочки. Свіжі зрізи необхідно відразу замастити садовим варом або фарбою на оліфі.

 

 

    Дещо про вкриття рододендронів на зиму. Зимостійкі види (рододенд­рони Альбрехта, Вазея, даурський, іржавий, іедський, камчатський, кетевбінський, короткоплідний, Ледебура,  Метерніха, м'який, найбільший, нагідкоподібний, пук-ханьський, рожевий, сіхотинський, Смірнова, тупий, Фаржа, Шліпенбаха, японський та багато інших видів) укривати на зиму немає не­обхідності, але перед настанням зи­мових морозів потрібно збільшити шар мульчі на пристовбурних кругах, довівши її товщину до 8-10 см. Про­те недостатньо зимостійкі види (ро­додендрони  Августіна, гарний, жовтіючий, канадський, пишний, понтійський, різнокольоровий та де­які інші), які взимку за низьких тем­ператур можуть підмерзнути, потре­бують повного укриття на зиму. Роб­лять це так: кущі пригинають і при­шпилюють до землі, зверху насипа­ють шар хвої або сухого листя тов­щиною 15-20 см. А щоб таке укрит­тя не здував вітер і не розгрібали птахи, то зверху слід покласти зрізані гілки дерев або дощечки. Ви­конують цю роботу також перед на­станням зимових морозів.

     Рано навесні після танення снігу укриття потрібно зняти, рослини підняти й підв'язати, щоб вони по­ступово набули такої форми, яку ма­ли до вкриття.