Молодило

Форма, характер росту: cуккулентна вічнозелена рослина, утворює майже кулясті, трохи приплюснуті прикореневі розетки діаметром до 10 см.

Висота: 3-15 см.

Листя: листочки сидячі, зібрані у прикореневі розетки, м'ясисті, яйцевидно-ланцетні, загострені, зелені, часто з червоніючою верхівкою, 3-7 см завдовжки, по краю з густими, довгими волосками.

Цвітіння: квітконоси, що виходять з розеток, густо опушені, облистнені, до 30-60 см заввишки. Пагони іноді червонуватого відтінку. Квітки до 2-2,5 см у діаметрі, зірчасті, темно- або світло-пурпурові, складаються з 12-16 пелюсток, зібрані в кінцеві щитковидні, багатоквіткові суцвіття до 10 см у діаметрі. Цвіте у липні-серпні впродовж 40-45 днів.

Вимоги до грунту: рослина невибаглива до грунтів, віддає перевагу супіщаним дренованим, не дуже поживним і досить сухим ґрунтам. Обов'язкова умова успішного вирощування – відсутність надмірного зволоження і застою води на ділянці.

Місцезростання: світло- і теплолюбна рослина, придатна для висаджування в альпінаріях, гравійних садах, міксбордерах, створення рослинних орнаментів та для вирощування у контейнерах.

Цілющі властивості: молодило з античних часів вважалося лікарською рослиною. Стародавні греки вірили, що молодило, прийняте всередину з вином, рятує від найсильніших отрут, а настоянку, виготовлену з нього, застосовували для підвищення гостроти зору і слуху. У народній медицині як лікарську сировину використовують листя, зібране під час цвітіння. Хімічний склад молодила вивчений недостатньо, але відомо, що в ньому виявлено вітаміни групи В, С, яблучну та молочну кислоти, слиз, смоли, дубильні речовини, мікроелементи. Молодило має знеболюючу, дезінфікуючу, протизапальну, ранозагоювальну, заспокійливу, протицинготну дію. Настій із листя молодила приймають при лихоманці, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, при діареї, при серцево-судинних захворюваннях, при ангіні, хворобах дихальних органів з великим відділенням мокротиння, при виразкових стоматитах, болісних менструаціях, епілепсії, для вигнання глистів.