Історія газонного апокаліпсису

     В одному хвойному лісі була якось чудова ділянка. І був там постелений рулонний газон, небагато, сотки із три, що в сучасних масштабах лише крапля у морі. Газон був укладений правильно, на землю обетовану cпеціально завезений, добре дренований родючий грунтовий шар. Під шаром цим знаходилась ретельно зібрана та протестована система автоматичного зрошення, працююча немов швейцарський годинник. Газончик добре пережив зиму, навесні, по останньому снігу, скуштував азотних добрив, почав плодитися та розмножуватись, в сенсі – активно зростати.

     Господарі ділянки, чудові люди, не могли натішитися свому газону: насичений зелений колір, м'яка густа дернина, красиво працюючі висувні поливочні ротатори - все це виглядало по справжньому класно. І тут трапилась біда: газон раптово та стрімко почав втрачати свою естетичну кошерність! Почав вигнівати та випрівати цілими кусками, процеси розпаду стрімко еволюціонували,поширювалися, і швидко з локальних фрагментів розповсюдились на усю газонну площу. Навіть не уявляю, що відчували господарі газону, але вони знайшли у собі сили та мужність зрушити справу із мертвої точки, звернувшись до спеціалістів. Видовище було не для слабких нервів, адже навіть нас, бувалих і загартованих в боротьбі з ворогами спеців, воно ввело в стан когнітивного дисонансу. Помпея після виверження Везувію або японське селище після цунамі, мабуть, виглядали краще.

     Зазвичай справжня катастрофа настає в результаті сукупності факторів, кожен з яких вносить свою лепту, але саме в комплексі вони призводять до дійсно руйнівного ефекту. Вирішальний фактор дає лише останній поштовх, ініціюючи ланцюгову реакцію, точнісінько як в принципі доміно.

     Розбір польотів дозволив з'ясувати наступне:

1. Газон скошувався по дзвінку господарів, які частенько виїжджали у відрядження. Тому кілька разів він сильно переростав, навіть починав колоситися.
2. Різке підвищення температури при короткому переході весни в літо сильно прискорило ростові процеси, частота косіння ж не змінилася. Про це подумали вже потім.
3. Ділянка перебувала в півтіні сосен, була огороджена щільним дерев'яним парканом, що практично виключало будь-який рух повітря в сторони, а зверху гаряче повітря злегка стримувалось кронами сосен. Виникав локальний «парниковий ефект».
4. Зрошення газону здійснювалось  (і здійснюється) холодною водою з глибокої свердловини, що створило ослабленому газону додатковий стрес, так як різниця температур повітря і води на той момент була більше 20 градусів. Зауважу, що для здорового газону це не є проблема.
5. Газонокосарка могла розповсюджувати (і, мабуть, розповсюджувала) гнильні процеси по всій площі газону.
6. Перелив газону тоді, коли його потрібно було трохи підсушувати.
7. Внесення азотних добрив після захворювання в зв'язку з припущенням, що траві не вистачає добрив, простимулювало обмінні процеси в газоні і ще більш стрімке поширення хвороби.
8. Висока денна температура (більше 30 градусів). Це, до речі, сильно вплинуло на час відновлення газону, тому що найкраще рослини ростуть і розвиваються при температурі від 18 до 25 градусів тепла, плюс-мінус, звичайно, тим не менш, ця вилка має місце. Детальніше про це - нижче.
9. Весною та восени не проводилась профілактична фунгіцидна обробка.
10. Можливо, велика кількість опадаючої на газон хвої теж якось вплинула на результат.

     Газон просто переріс, у високій траві при регулярному зрошенні сухі лише кінчики стеблин, бо сонце в глибину не проникає, вітру немає. Далі спрацювали чинники надмірного зволоження в кореневій зоні, які ініціювали гнильні процеси, висока температура і погана вентиляція підсилилися несвоєчасним підгодуванням, відсутністю антибіотика з фунгіциду, рознесенням зарази газонокосаркою, стресом холодного душу, специфікою розташування ділянки, півтінню і т.д.

     Поки доктор Хаус нервово курив осторонь, тихо матюкаючись від нестерпної легкості буття, Чіп і Дейл гарячково страждали над розробкою стратегії і тактики лікування пацієнта, який був вже на останньому подиху. Розглядалися всі варіанти, дискусія була настільки спекотною, що додавала кілька зайвих градусів в і без того розпечене повітря. Переукладання газону відкинули, так як до кінця не було зрозуміло, що за хвороба і як з нею боротися. На вигляд типовий фузаріоз, але хіба мало що ще може бути ... Не було гарантії, що навіть після вивезення останків старого газону з верхнім шаром грунту зараза зникне безповоротно. Крім того, близько 30% газону було ще в більш-менш нормальному стані, значить можна спробувати її врятувати, а іншу частину можна або локально замінити рулоном, або засіяти. Господарі часом нас не лімітували, тільки попросили зробити все по можливості бюджетним і з гарантією результату. Ключовим фактором у прийнятті рішення стало розуміння того, що тільки посівний газон найкраще адаптується до локальних умов (рулон може знову захворіти), посівний газон майже вдвічі бюджетний (вартість зняття і вивезення верхнього шару ми навіть не обраховували), ну і в процесі вирощування газону, поки буде утворюватися дернина, можна буде детально вивчити специфіку цієї ділянки і обкатати технологію догляду за газоном саме на цій ділянці.

     Програма відновлення газону була запропонована така:

1. Косити траву кожні п'ять-шість днів, регулярно дезинфікуючи ножі косарки.
2. Після першого покосу прорізати, прогрести, вичісати вертікутатором, віяловими граблями, щоб максимально видалити ефект «валянка» і зібрати якомога більше гниючих залишків. Крім того мікронадриви на корінцях простимулюють іх коренеутворення.
3. Через три-чотири дні після першого покосу обробити фунгіцидом (наприклад, Фітал, Амістар або Талендо Екстра), щоб зупинити гнильні процеси і зняти стрес від поливу холодною водою. Якщо обробити відразу після косіння - трава в стані стресу, він просто не подіє. Фунгіцид змішати з гуматами (Гумісол, Вермісол) і набором мікроелементів (Розасоль Even, Яра Віта, Плантафол), що спрацює у якості позакореневого підживлення, яке в тому числі простимулює поширення фунгіциду всередині рослини. Враховуючи жару, всі обробки намагатися проводити в найхолоднішу пору доби, вранці до сходу або пізно увечері.
4. Організувати правильне зрошення, коли газон злегка підсушується, але не сохне. Найкраще – в ручному режимі, під постійним контролем.
5. Через два дні після фунгіцидної обробки обробити газон препаратом Байкал-М. Він прискорить розпад мертвої частини газону, яку не вдасться повністю вигребти нічим, наситить грунт корисними мікроорганізмами, які простимулюють газон природним шляхом.
6. Пункт 3 повторити через три-чотири дні після другого покосу і почекати кілька днів. Переконатися, що гнильні процеси зупинені.
7. Придбати хорошу імпортну газонну суміш з високим вмістом райграсу, з розрахунку 3-4 кг на сотку, виконати підсіви ділянок, де газон живий, а все інше засіяти, немов для створення газону з нуля. Райграс краще з точки зору швидкості відновлення, у нього схожість при температурі від 18 градусів тепла на третій-п'ятий день, на відміну від тонконіга лугового - близько 20 днів.
8. Засипати всю площу газону 3 мм шаром білого річкового піску крупної фракції. Це допоможе запобігти розльоту насіння при наступних косіннях, поліпшить інфільтрацію вологи в грунт і відведення надлишків вологи в дренажну систему.
9. Кожні 20 днів вносити добрива для газону з розрахунку 2 кг/сотку.

     Програму почали реалізовувати. І тут вступив у силу фактор спеки або високої температури. Рослини знаходилися у  стані  стресу, та не сприймали нічого – ні фунгіцидів, ні кореневих/позакореневих підживлень. Мабуть, візуально в цей час найкраще спрацював препарат Байкал, так як бактерії відмінно розмножуються в теплі і вогкості. Він істотно прискорив процеси розпаду гнилої органіки прямо на газоні. А фунгіцид призупинив поширення гнилі по ще живий траві. Коротше кажучи, ми практично не спостерігали ніяких змін в стані газону до тих пір, поки не прийшло короткочасне зниження температури до 18-22 градусів тепла. Коли ж це сталося, всі проведені заходи дали блискучий ефект, причому на подив швидко. Таке враження, що газон «збирав» енергію для ривка, вбираючи в себе всі наші заходи і турботу, а падіння температури послужило натисканням на гачок спускового механізму, чинником, після якого кількість нарешті перейшла в якість.

     Які висновки були зроблені з цієї ситуації:

1. Недостатньо детальний інструктаж господарів по догляду за газоном, в даному випадку - важливості своєчасного косіння і мінімум дворазової (весна-осінь) обробки фунгіцидом. Можливо, інструктаж був хороший, але на льоту і  поспіхом, тому швидко затерся довгим переліком інших питань! Дуже важливо, щоб люди почули, що їм дістався живий організм, усвідомили це та зафіксували. Це як мінімум.
2. Правильний полив з урахуванням локальних особливостей (не допускати перезволоження в спеку в тіні / півтіні, при цьому стежити, щоб не пересихав). До слова, на сонячних, добре провітрюваних ділянках, з нормально працюючим дренажем, щоб перелити і викликати загнивання - потрібно постаратися.
3. Господарям необхідно регулярно моніторити стан газону: частота поливу і косіння залежить від локальних особливостей об'єкта, погодних умов і сезонності. В даному випадку різка зміна температури призвела до інтенсивного зростання добре накормленного газону, і косити потрібно було не раз в два тижні, а щотижня. Нагадуємо, ідеальна висота газону - 4-6 см. До 10-12 см виріс - скосили.
4. М-технології відмінно працюють при високих температурах, а рослини навпаки входять в анабіоз і практично не сприймають ніяких препаратів. Після тридцяти градусів можуть не діяти навіть гербіциди суцільної дії.
5. Ослаблений газон боїться поливу холодною водою в спеку.

     Насправді така ситуація в тому чи іншому вигляді виникала, виникає і виникатиме на безлічі об'єктів. І пов'язана вона з тим, що газон є живим організмом, який вимагає грамотного постійного догляду. Фахівці, які здатні виконувати таку роботу, коштують дорого, та й не цікаво їм, фахівцям, їздити з газонокосаркою, займатися рутиною. Власники ж газонів, навпаки, хочуть заощадити, наймаючи садівників з місцевих товаришів, які чисто формально підходять до роботи, не напружуючи мозок. Та й навіщо його напружувати, якщо ясно, що найняли з цілей економії, а отже розуміють, що в разі проблем, самі винні? Вихід тут, як завжди, лежить в площині розумного компромісу - господарям доведеться взяти на себе частину інтелектуального навантаження і контролю, адже з більшістю питань, можна чудово розібратися самостійно, або шляхом кількох консультацій. І лише в дуже складних випадках звертатися за допомогою до експертів. Варіант же, що все владнається саме  по собі, на жаль, рано чи пізно виллється у великі витрати по відновленню або втрату газону.

     Сподіваємося, що випадок, описаний в цій статті, буде корисний і стане в нагоді кому-небудь в якості ілюстрації одного з можливих методів по відновленню газону після гнильних захворювань.